КОНЦЕПТ «ДУША УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА» У ТВОРІ
«ЧОРТОМЛИЦЬКІ ЛЕГЕНДИ» МИХАЙЛА ЧХАНА
В.М.ПАЛІЙ (КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ГАННІВСЬКИЙ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС «СЗШ-ДНЗ» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН)
Анотація
У роботі виявлено й проаналізовано складові концепту «душа українського
козацтва» у творі «Чортомлицькі легенди» М. Чхана, з’ясовано, що
концепт «душа українського козацтва» розкриває духовні ідеали української
нації: добро і честь, безмежну любов до рідної землі, мужність у боротьбі за
волю, самовіддану працю і є одним з найвиразніших ментально-специфічним утворенням, що естетично наснажує мову художнього тексту, виокремлює
майстерність, специфіку авторського стилю Михайла Чхана.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
КОНЦЕПТ,
МЕНТАЛЬНІСТЬ, МОВА, ДУША УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА, УКРАЇНА, ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ, НАЦІЯ.
У мовознавстві твір «Чортомлицькі легенди»
М. Чхана, відповідно й концепт «душа українського козацтва» не були
об’єктом глибокого й всебічного вивчення, що й зумовило актуальність обраної теми й стало предметом дослідження.
Мета роботи – з’ясувати особливості
концепту «душа українського козацтва» у творі «Чортомлицькі легенди» як вияв
специфіки його художнього мислення. У зв’язку із вказаною метою поставлені такі
завдання:
-
визначити теоретичну базу дослідження (сутність поняття концепт, його структура та наявні класифікації);
- розглянути основні
складові концепту «душа українського козацтва» та специфіку їх осмислення у
творі «Чортомлицькі легенди» М.Чхана;
- з’ясувати роль концепту
«душа українського козацтва» як однієї з найвиразніших одиниць української
ментальності.
Методи роботи: для досягнення
поставленої мети й розв’язання конкретних завдань дослідження використано
описово-аналітичний, метод добору й типізації
матеріалу та цілісно-системний.
Практичне значення роботи полягає в тому,
що її результати можуть бути використані при вивченні творчості письменників
Придніпров’я, зокрема художнього доробку
Михайла Чхана, при опрацюванні тем «Стилістика», «Експресивні засоби
української мови», «комунікативна лінгвістика» з метою поглиблення знань учнів,
студентів з аналізу мови художнього тексту, його образності та допоможуть
з’ясувати індивідуальний стиль письма М. Чхана.
Наукова новизна дослідження полягає в
тому, що вперше здійснено аналіз національних особливостей концепту «душа
українського козацтва» у творі М. Чхана «Чортомлицькі легенди»,
проаналізовано структуру концепту як найвиразнішої риси ментальності
українського козацтва.
Невід’ємною частиною життя людини є
мистецтво, здатне перенести кожного у світ – звуків, кольорів, музики,
фантазії. А одним із найцікавіших є мистецтво слова – твори художньої
літератури. Вони, за спостереженням І. Франка, дають нам «уявлення про
найглибші внутрішні сторони життя народу, яких наука ще не навчилася
досліджувати з достатньою докладністю» [29, c. 6].
О.П. Довженко зазначав, що мистецтво,
в якому нема краси, – погане мистецтво. «Якщо вибирати між красою і правдою, –
писав він, – я вибираю красу. У ній більше глибокої істини, ніж у одній лише
голій правді. Істинне тільки те, що прекрасне. І коли ми не постигнемо краси,
ми ніколи не зрозуміємо правди ні в минулому, ні в сучаснім, ні в майбутньому»
[9, c. 44].
Мова є одним з найважливіших засобів відродження
духовності нації, виховує в кожному з нас любов і шану до рідного народу, його
звитяжного минулого й сучасного заради честі й совісті, немеркнучої пам’яті,
об’єднання й возвеличення всіх земель українських. Таке нетлінне відчуття
рідної землі, свого роду мав один з найпомітніших митців Придніпров’я 1960-1970
років – Михайло Чхан. Через «сміливе слово» не всі твори
митця були відомі читачеві, а тому й обійдені увагою критиків. «Шухлядні» твори М. Чхана, на мою думку, потребують
особливої уваги, бо саме вони дають ключ до розуміння всієї його творчості.
Наскрізним їх мотивом є тема непогасної любові поета до України, до степових
лицарів-козаків, до рідної пісні, мови.
У творі М. Чхана було виділено провідні риси ментальності
українського народу, визначені відомим
істориком і літературознавцем
М. Грушевським: «святе ставлення до землі», «щирість та приязнь»,
«прагнення до волі» тощо. Я переконалася, що глибока духовність, мужність, відданість
Україні є визначальними для українського козацтва та національної культури в
цілому.
Аналізуючи «Чортомлицькі легенди»
М. Чхана, прийшла до висновку, що
концепт «душа українського козацтва» у цьому творі розкривається за допомогою
таких рис ментальності української
нації:
1) безмежна відданість рідній землі;
2) мужність, героїчна звитяга;
3) непохитна боротьба за волю;
4) особливе ставлення до землі-годувальниці, до праці;
5) звичаї, реалії побуту козаків;
6) гострий розум та дотепний гумор – головні риси вдачі
українського козацтва.
У сучасному мовознавстві поняття
концепт активно осмислюється провідними науковцями Л.В. Міллером,
Ю.С. Степановим, В.А. Масловою, М.В. Піменовою, Н.Г. Єсипенком
та іншими. За основу своєї роботи було
взято обґрунтування концепту, запропоноване білоруською дослідницею
В.А. Масловою, яка виділяє три його складових: 1) понятійну, 2) образну
(пояснює предмети, сцени, події, які виникають на основі їх пригадування або
фантазування) та 3) значеннєву, що тісно взаємопов’язані
між собою: поняття викликає уявлення, а разом вони означають певний сенс того
чи іншого явища, почуття тощо.
Розглядаючи поняття відданість рідній землі та уявлення про неї героїв повісті
М. Чхана як складову концепту «душа українського козацтва», ми
виділили такі концепти - уявлення у
свідомості персонажів, як найнерозтратніший скарб, рідна земля, прадідівський
степ, воля, братерство та інші, що
розкривають шанобливе ставлення головних героїв до цього
важливого для українського козака поняття,
показує його мужнє й гідне розуміння
почесного обов’язку - захисту
рідної Вітчизни від ворога. На мою думку, письменник таким чином підкреслив значення поняття земля, його глибоку закоріненість у
генетичній пам’яті народу, довів, що
Вітчизна для козаків є не чим іншим як уособленням братерства, волі, зміцнених
і завойованих прадідами в чесному бою, рідної землі, образ якої в пам’яті
назавжди. Для козака споконвіків Україна й ненька – два рівнозначно
святих поняття. Кошовий Іван Сірко, головний герой твору, глибоко переконаний,
що любити їх потрібно всім серцем, вміти відстоювати в нерівній боротьбі з
ворогом. То ж я переконалася, що для українського козака рідна земля, мати –
нероздільні, святі поняття. Разом з тим, Україна для кожного козака – найдорожчий куточок
рідної землі, що викликає замилування, і, за авторською ідеєю, уособлює вічний
духовний зв'язок із пращурами.
У роботі також наведені приклади з тексту,
у яких М. Чхан возвеличує мужність, героїчну звитягу, як світобачення українських козаків, уособлення рис
характеру українського народу, пов’язане з такими поняттями, як сини України, братерство, совість,
згуртованість, дух лицарський, справедливий вирок тощо і розкриває значення
мужності в боротьбі з ворогом за незалежність рідної землі українського
козацтва – хоробрість і
відчайдушність, незламна віра у перемогу, щира любов до свого роду, України.
Отже, волелюбність, незламне прагнення до щастя, бажання кращого майбутнього
своїм нащадкам - визначальні риси характеру українського козацтва упродовж
віків, якими б важкими вони не були. Дружба, взаємодопомога, повага до козацьких
звичаїв – головні пріоритети у житті українського воїна-визволителя.
Не менш цікавими є поняття, що розкривають
концепт «душа українського козацтва» у творі «Чортомлицькі легенди» − непохитна боротьба за волю українського народу, що акцентується у
світобаченні Івана Сірка та його славних побратимів. Цей концепт-поняття розкривається за допомогою
таких уявлень, як честь козача, Січ-мати,
непокірність, непохитний дух, стійкість тощо, уособлюючи тісний духовний взаємозв’язок козаків з рідною Україною,
адже для них щасливе життя неможливе без відчайдушної боротьби за волю й
незалежність народу, рідної землі. Яскравий
образ легендарного кошового Війська Запорозького – Івана Сірка та славних
лицарів-визволителів, їх мужність та відчайдушність, щира любов до землі
прадідів характеризують сутність душі
українського козацтва, стверджують, що Україна, вільна, незалежна, святе й шанобливе
ставлення до неї українського козака є найбільшою чеснотою нації, утілює його
силу, мужність, непохитне прагнення до перемоги за щасливу, квітучу Вітчизну.
Особливий
зв'язок із землею українських козаків, щира праця представлені автором за допомогою таких понять, як
вільний, безкраїй степ, дике поле, якого,
за словами М. Чхана, «… як у Бога обіцянок – не перегукаєш, не перескачеш!..»
Ці поняття у творі «Чортомлицькі легнди» в уявленнях героїв пов’язані з хліборобською хвилею, олюднюючою працею, одвічною жагою хліборобити
та інші, що розкривають значення мирної праці на землі для кожного українського козака, є уособленням щедрості,
достатку, міцного духовного єднання з землею. Концепт-поняття ставлення
до землі, праці на ній доповнюються такою рисою характеру українського
козака, як злагодженість у всьому,
взаємодопомога, висока дисциплінованість, відчуття радості, глибокого духовного
задоволення від зробленого. Земля
для українця у творі М. Чхана «Чортомлицькі легенди» - найдорожчий
куточок рідної Вітчизни, який викликає замилування, уособлює вічний духовний
зв'язок сучасної людини із пращурами, є сенсом буття, мрією, за яку варто
боротись.
Не менш важливим, на мою думку, у творі є
зображення звичаїв, реалій побуту козаків через
описи: а) побудови житла, які зазвичай на Січі будувались для захисту і безпеки від
ворога, щоб можна було швидко і легко попередити всіх сусідів про насування
біди; б) історичних відомостей про
устрій січовиків, адже
курінь був військово-адміністративною і господарчою одиницею. Ці поняття
розкриваються за допомогою таких концептів- уявлень, як: світлий, щедрий, відкритий для гостей, безпечний, що є уособленням в
атмосфері героїчної боротьби чудових традицій січового побратимства, дружби,
взаємодопомоги. Багато
уваги відводить М. Чхан у творі опису в) традиційних козацьких страв: ковбаса, борщ
зелений, галушки, сало, мед, юшка та інші, що є уособленням справжньої української щедрості,
гостинності, щирої радості до кожного, хто зайде до оселі з миром. Колоритний
побут козаків у творі М. Чхана «Чортомлицькі легенди» розкриває г)національний одяг (сорочка, кожушок, чобітки тощо).
Отже, концепт «душа українського козацтва»,
поданий автором в описах національного побуту українців, зокрема житла,
історичних відомостей про устрій козаків, страв, одягу, підкреслює їх самобутню
культуру, колоритний побут, традиції. Це
і є духовним сенсом концепту.
Концепт «душа українського козацтва»
доповнюють у творі М. Чхана гострий розум та дотепний гумор, глибоке розуміння сенсу життя людини, її призначення на
землі. Розкривають мудрість відважних лицарів, вказують на
пошанування ними моральних цінностей у творі прислів’я
й приказки, за допомогою яких Іван Сірко перед боєм підіймав дух козакам, рішучість і
мужність, вселяв віру в перемогу. Моральні цінності
українського лицаря пов’язані з такими концептами – уявленнями, як щирість,
совість, правда, хоробрість, безмежна любов до Батьківщини. Отже, запорукою
щасливого життя людини є любов до ближнього, терплячість, велика сила духу. Багатими на мудрий вислів були й прості козаки. Наприклад,
славний воїн Перетрикістка є уособленням козацької мудрості, кмітливості,
заповзятого характеру, переконання: здоровий
гумор і гостре слово – запорука перемоги над огидним ворогом.
Письменник наголошує, що для українського козака пізнання самого себе, життя,
не можливе без великого терпіння, сили духу, доброти й любові. Сенс буття для
наших пращурів у вченні: «не той козак, що повалив, а що сам не спіткнувся».
Використані
прислів’я та приказки, історії про січових лицарів вдало розкривають
концепт-поняття гострий розум та гумор козаків, засвідчують, що пріоритетним для головного героя повісті,
простих козаків є перемога
добра над злом, совісті й честі над брехнею та підлістю, любові − над
ненавистю.
У роботі схематично було подано структуру концепту
«душа українського козацтва», який є
домінуючим у творі М. Чхана «Чортомлицькі легенди», а в процесі аналізу
твору доведено, як він розкривається за допомогою багатьох концептів-понять (відданість Україні, героїчна звитяга козаків,
непохитне прагнення до волі, особливе ставлення до землі, до мирної
хліборобської праці, колоритний побут козаків, їх гострий розум і гумор) та
розглянули уявлення про них героїв і значення (духовний сенс) цих
понять, їх осмислення митцем, який не тільки художньо осягнув козацьку душу, а
й своєю творчістю, громадським служінням прагнув пробудити й зцілити її.
Можна зробити висновок, що
концепт «душа українського козацтва» розкриває духовні ідеали української нації
і є одним
з найвиразніших художніх засобів, свідчить про неабияку майстерність
письменника й індивідуальну специфіку авторського стилю.
Література
1. Аскольдов С.А. Концепт и слово / С.А. Аскольдов // Русская словесность:
антология / Под общ. ред. В.П. Нерознака. – М.: Academia, 1997. – С.45-48.
2. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка
/ А.П. Бабушкин. – Воронеж: Изд-во Воронежского государственного университета,
1996.- 103 с.
3. Вандишев В.М. Методологічні аспекти концептології. – Гуманітарний вісник
ЗДІА, № 50. – 2012.
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред.
В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
5.
Грабовська І. Проблема дослідження засад українського менталітету та
національного характеру // Сучасність. – 1998. − №5. – С.35-40.
6. Грушевський М.С.
Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / Укл. Й.Й. Брояк, В.Ф.
Верстюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 736 с.
7. Грушевський М.С. Історія
України-Руси. Том VII. Козацькі часи – до р. 1625. – К.: Наукова думка, 1995. –
636 с.
8.
Горбоніс Л. Герой у зв’язках із сакральною землею: нові аспекти прочитання
української класики // Українська мова і література в школі. − №3. − 2004. –
С.24-28.
9. Довженко О.П. Господи, пошли мені
сили: Щоденник, кіноповісті, оповідання, фольклорні записи, листи, документи. –
Харків, 1994.
10. Думанський В. М. Чхан. Рубрика: Пошта дня. Газета № 120. –
2012.
11. Єсипенко Н.Г.
Концептуальна структура художнього тексту. – Вісник Житомирського державного
університету. − 2009. − Вип. 45. – С.48-57.
12. Загнітко А.П. Класифікаційні
типології концептів // Теорія мови. Розділ I. – 2010. – С.44.
13.
Карасик В. Языковый круг: личность, концепты, дискурс. – М.: Гнозис, 2004.
– 390 с.
14.
Колесов В.В. Философия русского слова / В.В. Колесов. – СПб.: Юна, 2002. –
448 с.
15.
Літературознавчий словник – довідник / За ред. Р.Т. Гром’яка,
Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 728 с.
16. Літературознавча енциклопедія
у 2 т. / Авт.-укл. Ю.І. Ковалів. – К.: Академія, 2007. – 608 с.
17. Лобода С.М. Просторові
слова-концепти в художній картині світу М. Гумільова та Й. Бродського:
автореферат дисертації. – Сімферополь, 2001. – 20 с.
18. Мазуренко І.В., Мартинова
С.М. Літературне Придніпров’я. Навчальний посібник з хрестоматійними
матеріалами до шкільних програм. У двох томах. Том 2. – Дніпропетровськ: ВАТ
«Дніпрокнига», 2005. – 655 с.
19. Марусяк М. Концепти «любов»,
«біль» в епістолярних текстах Василя Стефаника. – Вісник Львівського
університету. – Вип. 46, ч. 1, 2009. – 244 с.
20. Мартинова С. «В нім жила
запорозька смілість…». – Михайло Чхан. Вибране. – Дніпропетровськ: ВАТ
«Дніпрокнига», 2007. – 407 с.
21.
Маслова В.А. Когнитивная лингвистика / В.А. Маслова. – 3-е изд.- Минск:
Театр Система, 2005. – 256 с.
22.
Монахова Т. Концепти «дім» і «дорога» у творах Валерія Шевчука: Коментар
письменника // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях,
ліцеях та колегіумах. – 2007. − №1. – С. 90 – 91.
23.
Миллер Л.В. Художественный концепт как смысловая и эстетическая категорія /
Л.В. Миллер // Мир русского слова. – 2000. − №4. – С. 39-45.
24.
Мороз А.А. Концепт у російській, англійській і французькій культурно-мовних
традиціях (на матеріалі романів Ф.М. Достоєвського «Брати Карамазови», Д. Голсуорсі
«Сага про Форсайтів» і О. Дюма «Графиня де Монсоро»): автореферат канд.
філологічних наук. − Донецьк, 2010. – 20 с.
25.
Пахаренко В.І. Українська література: підручник для 9 кл. загальноосвітніх
навчальних закладів. – К.: Генеза, 2009. – С. 10-15.
26. Пименова М.В. Методология концептуальных исследований /
М.В. Пименова // Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А.
Стернина. – Волгоград: Парадигма, 2005. Т. 1. – С.15-20.
27. Пименова М.В. Душа и дух: особенности концептуализации /
М.В. Пименова. – Кемерово: Графика, 2004. – 386 с.
28. Словник української мови: В 11 томах / За заг. редакцією
І. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973. Т 4. – С. 114.
29. Слоньовська О. В. Українська література. Підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2008. – 400 с.
30. Степанов
Ю. С. Константы: Словарь русской культуры / 3-е изд., испр. и доп.- М.: Языки
русской культуры, 2004. – 992 с.
31.
Фоміна Л.Г. Міфологемний концепт лірики Миколи Вінграновського // Вісник
Ізмаїльського державного гуманітарного університету. – 2007. – С. 56-70
32. Чхан М.А. Десятинна // Чхан М. Зоря в піке. – Дніпропетровськ: Січ,
1992. – с. 53.
33. Чхан М.А. Вибране. – Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2007. – 407 с.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ Режим доступу:
http:exlibris.org.ua/apanowicz/sirko
Немає коментарів:
Дописати коментар